середа, 31 липня 2013 р.

ЇЇ слово знає цілий світ



Минуло сто років від тоді, як 1 серпня у грузинському місті Сурамі перестало битися серце Лесі Українки, геніальної письменниці, перекладача, фольклориста, що стільки літ поспіль працюючи на літературній ниві, вела непримириму боротьбу з тяжкою недугою. «Лесі не стало, возносилась гінко слава за словом її навздогін!», - написав у своїй поезії волинський письменник Василь Гей. 
Письменниця, досконало володіючи грецькою, англійською, латиною, французькою, польською  та німецькою мовами, робила переклади творів Гомера, Данте, Шекспіра, Байрона, Гюго, Гейне, Міцкевича.  Олена Пчілка, задля збагачення української культури, всіляко заохочувала Лесю Українку та її оточення, учасників гуртка «Плеяда», до перекладів творів іноземних письменників. На жаль, праця Лесі Українки у царині перекладів ще не достатньо вивчена. Відомо, що до ранніх перекладів, зроблених письменницею належить уривок з поеми Міцкевича «Конрад Валенрод», опублікований в «Зорі» 1887 року.
Твори Лесі Українки перекладено багатьма мовами світу.







У відділі документі іноземними мовами поезії у перекладі англійською, німецькою, білоруською, грузинською, польською мовами. Їх користувачі можуть знайти на книжковій виставці «ЇЇ слово знає цілий світ», приуроченій до сумної річниці.



четвер, 4 липня 2013 р.

Зиґмунд Сєраковький - "Українець з правого берега Дніпра"


Годиною історичного портрету «Українець з правого берега Дніпра» бібліотека вшанувала пам’ять про видатного друга, соратника Тараса Шевченка по засланню Зиґмунда Сєраковського, якому Кобзар присвятив теплі, сповнені щирої приязні рядки:
 "Подай же руку козакові
І серце чистеє подай!
І знову іменем Христовим
Ми оновим наш тихий край!"


Зиґмунд Сєраковський побачив світ 30 травня 1826 року в селі Лісовому, нині Маневицького району, на Волині, у польській шляхетській родині з багатими патріотичними традиціями. Коли хлопчик був ще зовсім дитиною, його батько – Ігнаций, зник безвісти, приєднавшись до польського повстання 1830-31 рр. По закінченні   Житомирської гімназії, навчався у Петербурзькому університеті. Ще у студентські роки проявилися його лідерські здібності. Після арешту 1848 року потрапив до Окремого Оренбурзького корпусу, в пекельне безмежжя солдатської муштри та паличної дисципліни, де й заприятелював із Кобзарем.
Коли в січні 1863 року в Варшаві вибухнуло повстання проти російської тиранії, яке тривало 16 місяців, капітан російського Генерального штабу Зиґмунд Сєраковський кинув службу і очолив сміливців, котрі змагалися з імперією. Очевидно знав, що не вистачить сил подолати цього монстра, проте не міг не бути поряд товаришів, що трагічно йшли з життя. Польський патріот взяв собі псевдонім Доленга. Тяжкопораненого, його було взято у полон і страчено через повішення у м. Вільно (нині Вільнюс) 28 червня 1863 року, рівно 150 літ тому.
Ведуча – завідувач відділу документів іноземними мовами О.Кириченко розповіла присутнім про блискучу кар’єру Сєраковського  - від рядового лінійного батальйону в пустельних степах Мангишлаку – до значної міністерської посади.
Директор нашої книгозбірні, Заслужений працівник культури України вела мову про те, що цією імпрезою бібліотека перегорнула ще одну, незнану сторінку зв’язків Тараса Шевченка з Волинню, висловила сподівання, що до 200-річчя від дня народження Кобзаря, працівниками відділу документів іноземними мовами й надалі досліджуватиметься його культурне оточення серед польської еліти.
Імпрезу було проілюстровано слайдопоказом про життя Зиґмунда Сєраковського та його дружбу з Шевченком.