четвер, 31 жовтня 2013 р.

Ho, Ho, Halloween!






Тричі збиралися студентська молодь, викладачі луцьких вишів, просто бажаючі в ІЦ «Вікно в Америку», аби відзначити  Хеллоуїн – свято темних сил, яке віднедавна стало відзначатися і в Україні.




Першого дня, (у минулу неділю) спільно з представниками Корпусу  Миру весело вирізалися з гарбузів ліхтарі у формі голови зі страхітливими посмішками.
В понеділок ІЦ відвідали студенти Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, факультету романо-германської філології разом із своїм викладачем викладачем Світланою Горбач. Гралися у веселі ігри: діставали яблука із зав’язаними руками із миски з водою, чіпляли із зав’язаними очами ослику хвоста, гадали, тощо. 
В середу, 30 жовтня, керівник центру Олена Пишнюк розповіла  студентам ВНУХТ про історію свята, головні його атрибути (ліхтарик з гарбуза, віник, на якому літає відьма), а також про головних героїв цього свята – відьом, вампірів, скелетів, тощо, у костюми яких переодягається американська молодь. Прозвучала й весела пісенька про Хеллоуїн.






Після розповіді Олени, студенти бавилися, створюючи кросворд, присвячений цьому святові.





середа, 30 жовтня 2013 р.

Обласний семінар у нашій книгозбірні



Два дні 29-30 жовтня у стінах нашої книгозбірні працює семінар бібліотекарів області. Перед присутніми з вітанням виступили заступник начальника управління культури облдержадміністрації Валерій Дмитрук та директор нашої книгозбірні, заслужений працівник культури України  Людмила Стасюк.
Найрізноманітніші питання розглядаються на ньому. Зокрема, вчора йшлося про правила списання документів, про ведення каталогів та картотек, а також нагальні проблеми бібліотечної справи області.



Від відділу документів іноземними  слово мала головний бібліотекар відділу, керівник інформаційного центру «Вікно в Америку» Олена Пишнюк, яка розповіла про електронні книги, їх використання, переваги та недоліки.
Бібліотекарі, чи не вперше, мали змогу потримати Kindle в руках, спробувати попрацювати з ними. Головною думкою, що проходила через увесь виступ Олени була думка про те, що не може існувати електронна книга окремо від паперової, хоча у США вже є бібліотека, де зберігаються лише електронні книги; ці книги мають лежати поруч.

неділя, 6 жовтня 2013 р.

Зарваниця – святиня українців




4 жовтня ми здійснили подорож до Зарваниці, Маріїнського духовного центру та Рукомиша.
Біля парафіяльної церкви с.Зарваниця


Своє паломництво ми розпочали із  парафіяльної церкви, де знаходиться справжня перлина – оригінал Зарваницької ікони Божої Матері, перед  якою ми мали змогу схилити коліна й попросить захисту та здоров’я для себе та своїх близьких. Історію цього центру духовності нам переповів місцевий священик.
1240-го року, втікаючи від монголо-татарської навали з Києво-Печерської  Лаври, монах, поранений та втомлений,  задрімав біля джерельця. До нього уві сні прийшла Мати Божа. Вона сказала, аби монах напився води з джерельця, що протікало поруч. Інок зірвався (зарвався) зі сну, (від того й пішла назва - Зарваниця), випив води. Важкі рани  його зажили та пройшла втома.  А у чистій, джерельній воді він побачив дивної краси ікону. Монах побудував на тому місці дерев’яну капличку, саме там знайшла своє місце святиня. Згодом цю ікону було поміщено у парафіяльну церкву. Але у 50-ті роки, коли нищилися храми, ікону замурувала у стіну свого дому одна з парафіянок. У спокійні часи святиню було віднайдено і виставлено для поклоніння. Ця ікона є чудотворною, про що свідчать дари від зцілених нею людей (золоті ланцюжки), що висять з обох її боків.
У цій церкві є скульптури роботи Пінзеля, на яких зображено Ісуса Христа на Земній кулі, а обабіч Нього, з обох сторін Мойсей з Законом Божим у руках та Іоанн Золотоуст.
Відвідали ми й Маріїнський (на честь Матері Божої) духовний центр, що знаходиться неподалік від Зарваницької парафіяльної церкви. Всі каплички, церкви, купальня, що тут знаходяться, наповнені любов’ю до Заступниці Небесної.



На тому місці, де монах побачив сон стоїть капличка без дверей, сюди вірячи, через спеціальні отвори, кидають, на папері записані, найпотаємніші побажання і прохання до Матері Божої. Неподалік каплички є Хресна Дорога із стаціями, яку було побудовано кілька років тому на пожертви людей. Знаходиться на території цього духовного центру й шопка, у якій на Різдво проходить справжнє дійство із людьми та живими тваринами, та будиночок Матері Божої, точна копія того, який знаходиться в Італії.
Останньою нашою зупинкою став Рукомиш – ще одне місце паломництва. Тут у скелях, в печерах, де колись жили монахи, знаходяться каплички. Місцина надзвичайно гарна та живописна. Внизу, біля підніжжя цієї гори, знаходиться церква 17 століття, яку свого часу розписував Іван Георгій Пінзель.





Церква в Рукомиші, яку розписував Пінзель
Коли поверталися додому, на душі було ясно і світло, адже це місце, направду, надзвичайно святе. Дуже важливим є й те, що там не запитують  якої ти конфесії та до якої церкви ходиш, а моляться за всіх однаково.



середа, 2 жовтня 2013 р.

Дивовижний світ бібліотек



Вчора, 1 жовтня, координатор ІЦ «Вікно в Америку», Олена Пишнюк, відвідала студентів бібліотечного факультету ВДУКІМ ім. Ігоря Стравінського аби провести урок-презентацію "Дивовижний світ бібліотек" про найбільші, найкращі та найвідоміші бібліотеки світу. Олена розпочала свою розповідь з історичного екскурсу в давню Ассирію, у бібліотеку царя Ашшурбаніпала. Згадувала й про відому Александрійську бібліотеку, бібліотеку князя Ярослава Мудрого. Цікавою була її розповідь й про сучасні бібліотеки, зокрема про, найбільшу в світі,  бібліотеку Конгресу (США), книгозбірні Німеччини, Данії, Білорусії.
Наприкінці зустрічі, студенти почитали вірші про книгу та бібліотеку.