Щороку, в четверту суботу листопада ми запалюємо у
вікні свічки, аби у молитвах згадати мільйони невинно убитих наших земляків під
час страшних голодоморів. Ідея запалювати свічу у вікні належала Джеймсу Мейсу
– американському ученому, історику, громадському діячеві, видатному
українознавцю, який першим, поза межами України, розповів світові про голодомор
1932-933 років, що лютував на Півдні та Сході нашої держави.
Джеймс
Мейс, типовий американець, фізично жив у двох світах. Більшу частину свого
життя – в Америці, де здобув блискучу освіту. Останні десять років – в Україні,
яку щиро й безкорисливо любив. Джеймс Мейс – єдиний, хто захистив на Заході
дисертацію на тему історії України. Вона мала назву «Комунізм і дилеми
національного визволення: національний комунізм у радянській Україні 1918-1933
років». Саме робота над дисертацією та спілкування з професором Мічиганського
університету Романом Шпорлюком наблизила молодого науковця до осмислення
злочину, скоєного сталінським режимом.
Його дружина і соратниця Джеймса Мейса - Наталія
Дзюбенко-Мейс глибоко переконана: «Після Джеймса Мейса Україна вже ніколи не
буде такою, як вона була: заляканою, без’язикою, понурою. Джеймс допоміг нам
поглянути на своє минуле без остраху, на сьогодення тверезо і критично, а
на майбутнє – натхненно і з надією».
Саме Джеймсові Мейсу була присвячена година історичного
портрету під назвою «Американське серце, віддане Україні», яка відбулася 28
жовтня у відділі документів іноземними мовами. Студенти НУХТу уважно слухали
розповідь ведучих Марії Лавренюк та Ольги Кириченко про великого правдолюба і
патріота України Джеймса Мейса. 
По закінчені імпрези, переглянули книжкову
виставку про Голодомор під назвою «Свіча пам’яті»
