субота, 19 грудня 2020 р.

Дебатний турнір з англійської мови





19 грудня 2020 року  в стінах нашої книгозбірні в інформаційному центрі "Вікно в Америку" відбувся дебатний турнір. У турнірі взяли участь 4 команди з різних міст.

Гра пройшла у двох турах, під час яких команди обговорювали питання різної тематики.
Зокрема, ′′ Роджера Джозефа, американського поета і письменника фантаста, його короткі оповідання та романи ".

Турнір був дуже захоплюючим, студентам вдалося продемонструвати власні цікаві погляди та думки. Всі поводилися поводилися толерантно до висловлення інших думок і позицій. Мовою спілкування була англійська.




вівторок, 8 грудня 2020 р.

Онлайн зустріч Світове кафе з обміну досвідом про розвиток громад "Ласкаво просимо до України".

   


У вівторок, 8 грудня ВДОУНБ імені Олени Пчілки, а зокрема працівники відділу документів іноземними мовами приєдналися до онлайн зустрічі на платформі ZOOM, яка має назву Світове кафе з обміну досвідом про розвиток громад "Ласкаво просимо до України".

   


Ярослава Сошинська - кандидат історичних наук, доцент, виконавча директорка ВГО Української бібліотечної асоціації очолила зустріч, де бібліотечні працівники та представники громадських та неурядових організацій з Центральної та Східної Європи взяли участь у спілкуванні в онлайновому режимі. Мовою спілкування була англійська.

   


Під час зустрічі ми дізнались дуже багато корисної інформації про ініціативи та партнерство між бібліотеками, громадськими та неурядовими організаціями, обговорювали як бібліотеки і громадські організації привносять зміни та інновації у свої громади, роблячи їх більш стійкими та такими, які відповідають потребам мешканців!




неділя, 6 грудня 2020 р.

Клуб з англійської мови для наймолодших!

    Чим більше мов знатиме дитина, тим більш інтегрована людина вийде у світ. Діти, які змалечку вивчають іноземні мови, зростають більш творчими особистостями, краще вирішують поставлені завдання, та легко інтегруються у інші культури, і як наслідок зростають впевненими особистостями!!!


Відвідавши інформаційний центр "Вікно в Америку" ви впевнено можете пересвідчитись, що ви залишаєте дитину, у позитивному, творчому та сприятливому до навчання середовищі. Ви також маєте можливість підібрати для дитини гарні відео та аудіо ресурси, дитячу літературу, велику кількість ігор, таких як "Alias", "Dixit", "Monopoly", "UNO" і все це англійською мовою! 

    Ласкаво просимо до нас!




субота, 5 грудня 2020 р.

Бібліотеки світу

Сьогодні до бібліотек зазирає все менше і менше відвідувачів у зв’язку із розвитком технологій. Пропонуємо 20 читалень світу повз які важко пройти, щоб не зазирнути до середини.
ФОТО: LIFE.PRAVDA.COM.UA 

Бібліотека Делфтського університету, Данія

 Зовні будівля цієї бібліотеки нагадує хатку телепузиків, а всередині ніби привнесли щось своє до дизайну інопланетні гості з Альфа Центавра. 

                                               Меморіальна бібліотека Біделс, Англія 

 Школа Біделс була заснована в 1893-му році як альтернативна класничним вікторіанським навчальним закладам. Бібліотеку звели в 1921-му в пам'ять про загиблих у Першій світовій. На відміну від більшості бібліотек, тут учням дозволяється без жодних обмежень брати будь-яку з 26 книжок, а за запізнення з поверненням не штрафують. 


 Бібліотека Ель-Ескоріал, Іспанія 

Бібліотека займає одну будівель монастирського комплексу Ескоріал, що належить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і вважається найвидатнішою пам’яткою іспанського Ренесансу. Стелю бібліотеки прикрашають фрески роботи Пеллегріно Тібальді. 

Бібліотека Гейзел, Каліфорнійський університет у Сан-Дієго, США 

Ця бібліотека носить ім'я Теодора С’юза Гейзела, котрого покоління американських дітлахів знають як Доктора С’юза, казкаря та мультиплікатора. Тут зберігається велика колекція його малюнків, записників, книжок, фотографій, відеозаписів тощо. 

 Бібліотека «Мозок», Німеччина 

 Філологічну бібліотеку Вільного університету Берліна зазвичай називають «Мозок», імовірно, бо вона на нього схожа. Її було відкрито в 2005-му році. 


 Бібліотека Національного палацу Мафра, Португалія 

Щоби потрапити сюди, треба записуватися заздалегідь. Бібліотеку палацу Мафра було відкрито в 1771-му році, й вона досі зберігає чимало старовинних книжок та рукописів, деякі з них були написані до 1500-го року. Про те, щоби безцінним екземплярам не завдали шкоду комахи-шкідники, тут дбає колонія кажанів.


 Тріпітака Кореана, Південна Корея 

Її було засновано в 1231-му році, й відтоді Тріпітака Кореана є найповнішим у світі зібранням буддистських текстів. Причому записані вони на спеціальних дерев'яних дощечках. Будівля знаходить в горах, де холодні вітри допомагають зберігати цей безцінний скарб. На жаль, для відвідувачів ця бібліотека не відкрита. 

 Бібліотека Конгресу, Вашингтон, США

Тут зберігається близько 30 мільйонів книжок, манускриптів, журналів та газет, і їхня кількість щодня збільшується на 10 тисяч. 


 «Книжкова гора», Роттердам, Нідерланди 

 Ця бібліотека має форму піраміди, а книжки зберігаються на скляних полицях. Дістатися тієї, яка вам потрібна, можна за допомогою мережі сходів, котрі нагадують про Хогвартс. 



 Бібліотека Джорджа Пібоді при Університеті Джона Хопкінса, США

 Ця наукова бібліотека – з її мармуровою підлогою та колонами – така гарна, що інколи тут проводять весільні церемонії. 

 Бібліотека Трініті-коледжу, Ірландія 

Вона може здатися знайомою справжнім фанатам «Зоряних воєн», котрі пригадають архів Храму джедаїв. Щоправда, Джордж Лукас свого часу заперечив, що ці дві бібліотеки якось пов'язані, а Трініті-коледж вирішив не позиватися до режисера. 

 Бібліотека рідкісних книг Томаса Фішера, Канада 

 Бібліотека була відкрита в 1955-му році й носить ім'я хазяїна млина, котрий був активним членом місцевої громади. 


 Selexyz Dominicanen, Голландія

 Це не зовсім бібліотека, і не зовсім книжкова крамниця. Selexyz Dominicanen займає будівлю домініканської церкви ХІІІ-го сторіччя в Маастріхті. У ній є книги, котрі можна взяти почитати, а є такі, які можна придбати назовсім. 


 Бібліотека сера Дункана Райса Абердинського університету, Шотландія

 Відкрита в 2012-му році бібліотека зберігає понад 250 тисяч книжок та манускриптів, і в ній є 1200 читальних зал. 


 Бібліотека Саззало, Вашингтонський університет, Сіетл 

Генрі Саззало був 15-им президентом Вашонгтонського університету, і бібліотеку він вважав душею навчального закладу.

 Бібліотека Ліюань, Китай

Скляні стіни бібліотеки зовні вкривають гілки, зібрані просто на місці її спорудження. Вона знаходиться на невеликій відстані від селища Цзяоцзехе – так зроблено спеціально, щоби читач трохи пройшовся та освіжив свій мозок, перш ніж братися за книжку. 


 Бібліотека Рішельє-Лувуа, Париж, Франція 

Частину Національної бібліотеки Франції, будівлю Рішельє-Лувуа було відкрито в 1368-му році, зараз вона на реставрації. 

 Бібліотека Святої Женев'єви, Париж, Франція 

Збудована в 1838-1850-му роках, бібліотека зберігає близько 2 мільйонів документів. Її дизайном свого часу надихнулися архітектори Бостонської бібліотеки, в них схожі стелі, вони нагадують залізничні вокзали того часу. 

 Публічна бібліотека Вільянуева, Колумбія

 Її дизайн придумали четверо архітекторів, причому всі вони були молодші за 27 років. Вони перемогли в конкурсі Colombian Architects Society. Бібліотеку збудовано з екологічних матеріалів місцевими робітниками. 


 Португальська королівська бібліотека, Бразилія

Її заснували в 1837-му році португальські іммігранти, а офіційно бібліотека відкрилася в 1887-му. Двоповерхова будівля була першою серед домів Ріо-де-Жанейро, що мала металевий каркас.

Джерело: http://life.pravda.com.ua/travel/2015/11/1/202502/

четвер, 3 грудня 2020 р.

"Михайло і Алла Герець: з Україною в серці"

Сьогодні, 3 грудня 2020 року у стінах нашої книгозбірні відбувся захід, який має назву: «Михайло і Алла Герець: з Україною в серці». Фонд нашої бібліотеки вкотре поповнився ще однією колекцією від подружжя Михайла і Алли Герців із Сполучених Штатів Америки. 

Ведучою заходу була директор нашої книгозбірні, Заслужений працівник культури України – Стасюк Людмила Антонівна, пролунали поезії Наталії Лівіцької Холодної «Моїй дорогій, улюбленій учениці Аллі легкій на добрий спомин» - українською мовою, та вірш Софії Герець – Гайди, онуки Гереців, написаний 15 березня 2014 року, присвячений подіям на майдані, у виконанні Лавренюк Марії, провідного бібліотекаря відділу документів іноземними мовами.

   Михайло Іванович Герець (1925) виданий  діяч української діаспори у США, член  уряду Української Народної Республіки в екзилі. Народився 4 грудня 1925 року в селі Люб'язь Любешівського району Волинської області. В сім'ї було семеро дітей.

   Закінчив півторамісячні вчительські курси у Любешові і вчителював у селах Хоцунь, Шлапань, Кримно. Долучився до УПА, став її членом. У відділі сотенного Мазепи був секретарем господарчої частини, який у 1944 році фактично перестав діяти і всі були вивезені на роботу до Німеччини як «остарбайтери». Михайло працював токарем. Після закінчення війни, побоюючись репресій, вирішив в Україну не повертатись. У таборі «для переміщених осіб» успішно закінчив українську гімназію. Наприкінці 1949 року виїхав у США. Працював на збиранні помаранчів, робітником. Продовжив навчання. Через п'ять років здобув ступінь інженера-будівельника, а у 1962 році — кандидата наук з будівництва. Брав участь у проектуванні будинків, мостів, в містах Албани, Нью-Йорку, по всьому штату.

   Був членом, згодом очолив крайовий провід академічного товариства «Зарево», відновив своє членство у скаутській організації «Пласт» і понад двадцять років очолював пластову станицю округи.

   Очолював Дослідну фундацію імені Олега Ольжича в США. За десять років вона надала Україні поміч у сумі 460 тисяч доларів, у вигляді стипендій студентам, кандидатам наук, фінансування видання наукових праць, літературних творів. При співпраці з іншими заснував організацію «Американці за демократію в Україні».

   «У світ широкий з Україною в серці» – це захоплива історія жит­тя Михайла Гереця, непересічного українця, що пережив радянську й німецьку окупацію, побував у лавах УПА, разом з родиною був вивезений до Німеччини як остарбайтер, пережив бомбардування Дрездена, закінчив гімназію у таборах ДІ-Пі... і зрештою — опинився за океаном, здобув вищу освіту на теренах США й реалізував себе як успішний і високопрофесійний фахівець-інженер.

   Це особиста історія людини та її роду. І водночас ця книжка – про Україну, культуру якої Михайло Герець й сьогодні підтримує і розвиває. Серед його досягнень – запровадження у 1970–1980-х рр. курсів з української мови та культури для навчальних закладів штату Нью-Йорк, зокрема – включення до університетських програм з прав людини окремого розділу, присвяченого трагедії Голодомору 1932–1933 рр. Михайло Герець відомий також своєю меценатською діяльністю: багаторічною підтримкою українського книговидання та преси, участю у відродженні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві і поверненні з Росії його фресок, а в останні роки – перерахуванням коштів на підтримку воїнів АТО.

   До книжки увійшли спогади, листування з іншими громадськими діячами, публікації у пресі, історичні розвідки, а також – фотографії із сімейного архіву Гереців. В окремому розділі представлено матеріали Алли Легкої-Герець, дружини автора, що демонструють її особистий внесок у викриття злочинів радянського режиму й розвиток україн­ської культури пам'яті за кордоном. Залучено тексти українською та англійською мовами.

   Автором передмови до книги "Михайло Герець – побратим мій далекий" є народний депутат України 1-го скликання, письменник, журналіст, почесний громадянин Волині та Луцька Андрій Іванович Бондарчук.



 

“Чайна дискусія” в ІЦ «Вікно в Америку

  Сьогодні працівники Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки радо зустрічали студентів і провели разом з н...