День Святого Миколая у Західній Європі

Святий Миколай-Чудотворець, архієпископ Мирлікійський, належить до найвизначніших святих християнської церкви. Його люблять та шанують на Заході і Сході. З особливим нетерпінням чекають святителя діти - бо для них то означає веселе свято й подарунки. Архієпископ Миколай, багатолітній пастир антіохійських християн на межі ІІІ-ІV століть, був однією з найяскравіших постатей в історії Церкви перших віків. Його служіння припадає на час останніх великих гонінь і подальше становлення Церкви. Відомо, що владика Миколай брав участь у І Нікейському Соборі, який закріпив у Символі Віри. До Західної Церкви свято прийшло у ІХст. Особливо прижилося й полюбилося свято в Німеччині. 

Саме на німецьких землях день святого Миколая перетворився на дитяче свято. Загалом же, найперше (в деяких країнах і до сьогодні, особливо Болгарії та Греції) Святий Миколай є опікуном подорожніх, моряків і рибалок. Він є покровителем міста Амстердам - столиці Голландії, країни великих мореплавців. Адже згідно з житієм, святий неодноразово приходив на допомогу людям під час стихійного лиха - силою молитви зупиняв грозу чи бурю.

То як же свято стало дитячим? Спершу з появою шкіл при храмах святий Миколай став опікуном учнів. Так, за хроніками відомо, що в XI столітті у Кельнському соборі в день пам'яті святителя учнів церковної школи обдаровували солодощами. З храму та школи свято поширилося на родину. У середньовічній Німеччині саме напередодні свята Миколая матері вручали дітям новий зимовий одяг, інші обновки. Разом із вбранням діти отримували й солодощі., шкільне приладдя, зрідка іграшки, які клали в нові чи полагоджені й начищені старі черевики. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів - в'язку різок. У старих церковних записах є такі слова: «Напередодні святого Ніколаса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей» (1555р.), а у давній німецькій колядці співається «Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять»

Подібний звичай є в Австрії, Голландії, Чехії, Словаччині, Польщі, Хорватії. У деяких країнах нечемні діти замість різки отримують вуглину чи картоплину. 

Часто Святий Миколай приходить не сам. У ряді країн Західної Європи супутником його є ослик, який допомагає розвозити подарунки дітям. Саме для нього діти залишають біля черевиків кілька морквин. За німецькими легендами, Ніколас завжди бере чотириногого помічника тільки з тієї ослячої родини, в якій від пра-пра-пра-прадідів тягнеться неперервна родова лінія. Легко здогадатися, що давній предок цього знаменитого роду колись віз на собі до Єрусалиму Іншого важливого Вершника...
В Австрії в день свята спершу вулицями міст ходить зграя лихих Крампусів-чортІв. Відбувається справжній чортячий парад. Вони гримлять ланцюгами, кричать, лякають перехожих. Але ось на майдані біля собору з'являється святий Ніколас - і чортівня злякано відступає, тікає й ховається. Настає час подарунків. Лихий чорт, що приносить різки, ходить за Миколаєм у Хорватії та Словаччині.

 У Чехії ж, коли святий Мікулаш рушає до дітей, його супроводять ангелик і чорт-паркел. Кожен з них має по книзі - там занотовані добрі та лихі справи кожної дитини. Перш ніж вручати дарунки, чиниться суд, чи заслужив малюк на небесні гостинці.