«Сан мерава, гаравен ман
Пе плаін черга,
Машкар мал бугли ачхава
Ме Украінага», - саме так ромською мовою звучить переклад «Заповіту»
Кобзаря. Автор перекладу Міха Козимиренко, ромський поет, який всією душею
любив Україну. Книга віршів Т.Шевченка «Думи мої», у перекладі Міхи Козимиренко ромською мовою, є у
книжковому фонді відділу документів
іноземними мовами.
Міха Козимиренко – член Національної спілки письменників
України, музикант, викладач, справжній українсько-ромський поет, перекладач ,
глибоко самобутня особистість, яка яскраво горіла неповторним світлом .
Він народився у ромсько-українській родині 1938 року в
Чернігові, був четвертою дитиною у родині. Його батько був ромом, а мати –
українкою. По їх родині прокотилося страшне колесо сталінських репресій. Батько
- «ворог народу» зазнав каторжних робіт у Сибіру. Після повернення у 50-х
роках, його було реабілітовано. З молоком матері отримав палку любов до
української мови. Від батька - дух волі,
запальний темперамент, стійкість перед випробуваннями. А їх на долю Міхи
Козимиренка випало чимало. У страшні роки голокосту, в серпні 1942 року, коли німці розстрілювали ромське населення,
загинуло сорок його кровних родичів (у тому числі брати з сестрами). З того пекла його врятувала мати. Після війни
вони переїхали мешкати до Коростеня, подалі від жахливих спогадів. Шкільна
наука йому давалася легко. Закінчив Київське
музичне училище, відслужив у армії, закінчив Ніжинський педінститут. Майже сорок
років віддав мправі навчання дітей музики, підготувавши цілу плеяду хороших
музикантів, котрі й нині працюють в
царині культури і мистецтва .
Окрім того,
Міха Козимиренко був членом Спілки самодіяльних композиторів Житомирщини. Його вірші
друкувалися на сторінках обласних газет, а пісні звучали на місцевих радіо та
телепередачах. Співпрацював з відомим земляком –поетом Миколою Сингаївським.
Творчий доробок поета барвистий, емоційний,
повний філософських міркувань, наповнений любов’ю до ромів
та тривогою за них, ніжністю до матері та любов’ю до України. Слід зазначити, що завдяки його
перекладу вперше прозвучав наш гімн «Ще
не вмерла Україна ромською мовою»
1996 року
побачила світ його перша збірка перекладів ромською мовою поезій Т.Шевченка «Думи мої» («Думи
міре»).
Багато
зробив Міха Козимиренко, аби долучити ромів до українського суспільства, які завжди
трималися трохи осторонь. 1996 року створив ромську абетку, а 1998 у співавторстві
з Ілліє Мазоре – ромський «Буквар», було відкрито кілька недільних шкіл для
ромської дітвори.
2002 року
створив і очолив організацію «Циганське
сонце», яка і донині надає правову допомогу ромам. Міха Козимиренко був одним з
ініціаторів встановлення у Бабиному Яру (м. Київ), та Подусівському лісі (поблизу
Чернігова) пам’ятника загиблим ромам у роки другої світової війни.
Книга «Циганське
сонце» («Романо кхам») - одне з найяскравіших його творінь, з’явилася 2002
року. Цього ж
року світ побачила ще одна збірка поезій письменника «Я - ром», є вміщено його
поезії українською мовою. Збірка поезій «Тепло
душі» та дитяча книжечка «Коли виростеш ти, сину….» - стали «лебединою піснею»
поета. Було ще багато планів у Міхи Козимиренко, та його яскраве та тепла «циганське
сонце» закотилося 19 липня 2005 року після тривалої важкої хвороби.
Немає коментарів:
Дописати коментар