Гостини на історичній Волині

Стало вже доброю традицією у нашій книгозбірні,  у рамках святкування Всеукраїнського дня бібліотек, здійснювати подорожі по нашій красивій Україні. Цього разу ми побували з екскурсією на історичній Волині, зокрема по святинях Рівненщини. Своє знайомство з історичними місцями сусідньої області ми розпочали з відвідин музею Пересопницького Євангелія. Не багато музеїв однієї книги  є у світі. Змістовною була розповідь екскурсовода про подорож Євангелія, на якому Президенти нашої держави складають присягу на вірність державі.

Наступною зупинкою стала Острозька академія, спудеї якої нам провели цікаву екскурсії, розповіли про відомих українців, які свого часу навчалися у її стінах, а також про її історію та сьогодення. Кожен «порядний» старовинний будинок має свої легенди і «жахітлики». Не винятком є і підвали академії про які нам розповів студент четвертого курсу історичного факультету, заодно наш екскурсовод Сашко.

                                                     
Захоплення викликала у нас бібліотека стародруків та рукописів, що знаходиться у академії

Відреставрована церква 17 ст, що діє при академії, вразила усіх присутніх своєю аскетичною красою. Стало доброю традицією у випускників дарувати в храм ікони. До речі, за радянських часів церкву було страшенно сплюндровано, як фенікс піднялася вона з руїни. 

Завітали ми і  до чудової бібліотеки Острозької академії, під розписаним куполом якої гарно працюється студентам та викладацькому складу. Там згодом має зберігатися під скляним ковпаком копія Острозької Біблії.

До речі, студенти працюють не тільки у бібліотеці, а й навчаються та релаксують у чудовому парку, що знаходиться на території академії, біля ставочка зі своєю русалкою. По парку, окрім студентів, вільно гуляють не тільки зграйка диких качок, а й двоє овець.

Цікавою була й екскурсія до гнізда старовинного роду князів-меценатів Острозьких. У князівському замку, де так з любов’ю зберігаються експонати все дихає глибиною століть. Навіть у колодязі, що знаходиться в середині однієї з теперішніх зал живуть летючі миші, що трохи дошкуляють хранителям замку.

Екскурсовод якоюсь таємничою силою перекинула усіх у ті далекі роки, розповіла про долі князів.

Особливо зворушливою, без сумніву, була розповідь про долю красуні-княгині: Гальшки Острозької, яку з  14 років, поза її волею, кілька разів продавали заміж за багатих і старих вельмож. Понад десяток років просиділа вона у високій вежі далеко від дому (вежа чорної дами). А коли після смерті нелюба-чоловіка вийшла,то всі свої статки (біля 10 мільйонів золотих) передала як дар до Острозької академії.

Наступною зупинкою став Межиріцький монастир - духовна святиня православної церкви Московського патріархату.



 
Тут екскурсанти мали змогу схилити голови й коліна перед чудотворною іконою Матері Божої Життєдательниця та попросити у неї заступництва перед Всевишнім.

Поблизу села Гільча є славнозвісне урочище Святого Миколая з чистими, прохолодними джерелами-близнятами у кам’яному гроті. Вважається, що вони не просто громові, а вибиті Божими блискавицями, тому й цілющі. Протягом багатьох століть це джерело є місцем паломництва. Ще повстанці Северина Наливайка втамовували цією водою спрагу і лікували рани.




По дорозі додому, автобус заїхав до каплички джерела святого Миколая. Ми набрали чистої води, дехто насмілився походити босоніж по крижаній джерельній купелі. 

                       

З Всеукраїнським днем бібліотек!

З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек, працівників  нашої книгозбірні та бібліотек області прийшли привітати представники обласної ради, облдержадміністрації, начальник обласного управління культури і туризму, заслужений діяч культури  України Володимир Лисюк, голова профспілок  працівників культури України, Заслужений діяч культури України Святослав Корнелюк. Вони призналися нам у своїй любові до книги і до нашої професії – книжкових берегинь. Нагороди у вигляді почесних грамот та подяк "знайшли своїх героїв", а якщо точніше - то краших з найкращих у бібліотечній професії.

Чудовим, звучним  акордом став концерт майстрів мистецтв обласної філармонії. Серед цього прекрасного букету виступів найулюбленішою трояндою був виступ Народної артистки України Зої Комарук, концертмейстер Світлана Мішеніна. Кожну пісню, виконану Зоєю Василівною з любов’ю, усі зустрічали бурхливими оваціями.

Ярослав Івашкевич – відомий польський письменник і громадський діяч, уродженець Вінницької області. Поляк за походженням, добре володів і любив українську мову. У деяких з його творах провідною є українська тематика, зокрема у повістях «Пальміра», «Місяць сходить», «Заруддя», трьохтомній епопеї «Честь і слава», та ін.

У відділі документі іноземними мовами є збірка поезій Івашкевича, перекладена відомими українськими письменниками та перекладачами, такими як М.Бажан, Д.Павличко, В Назарук, Р Радишевський та ін. 

Зацікавила мене одна з поезій, що навіює осінній настрій.

 Jesień i jesienne skrzypki

Brzmią pod wiatru szerokim oddechem,

A skrzypcom odpowiada niewymowny

Namiot nieba pozłocistym echem.

Ja nie powiem: muzyka nic nie wyraża:

Muzyka śpiewa jak syrena

I sypie liśćmi zwiędłymi

Jak w kwartetach Beethovena,

Zżółkłe liście kasztanowe

Uderzają o struny skrzydłami

I wszystko w szeleście i szmerze

Wpada w staw przykryty gwiazdami.

Instrumenty leżą w wodzie,

A struny w wodzie pękają –

Posłuchaj, posłuchaj, młody,

Jak liście jesienne spadają

                   Jarosław Iwaszewicz

Осінь і осінні скрипки

Виграють під вітром урочистим,

А їм відповідає таємничо,

Шатро небес відлунням золотистим.

Не скажу, мовляв, ця музика без сенсу:

В ній сирени спів – п’янкі тенета

Сипле скрізь вона зів’яле листя

Мов Бетховена квартети.

Опадає жовтий лист каштана

Б’є об струни крильми наче з казки

Все вирує в шелестінні й шумі

В став спадає зорями на ряску.

Інструменти під водою,

У воді порвались струни –

Лист осінній над землею лине

Вслухайся, мій друже юний.

Пер. Р Радишевського

11 вересня - день жалоби в США

Одинадцять років тому цього дня ісламськими сепаратистами було здійснено серію терактів, що розділило життя простих американців на «до» і «після». Зловмисники, спрямувавши чотири літаки внутрішніх авіаліній США, двома літаками завдали удару по хмарочосах-близнюках Всесвітнього торгового центру у Нью-Йорку, одним - по Пентагоні, знищивши його частину. Четвертий літак, завдяки мужньому опорові пасажирів, не досяг мети, розбившись на полях Пенсильванії. Вважається, що цей удар мав бути спрямований на Білий Дім або Капітолій.

Весь світ здригнувся від  жорстокості і зухвалості ісламістів.

Президент США Дж. Буш у своєму виступі 12 вересня сказав: «Це більше ніж теракт, це пряма воєнна агресія. Ворог напав віроломно, обравши своєю метою беззахисних людей, і боягузливо сховався. Ворог думає, що він у надійному укритті… але він помиляється, США використають усі ресурси, щоб знайти його і викорінити те зло, яке він несе».

У ІЦ "Вікно в Америку" ви маєте змогу знайти книги, у яких розповідається про цю трагедію, а також переглянути виставку плакатів, приурочену до цієї сумної дати.

Американський казкар ХХ століття

Сьогодні у ІЦ «Вікно в Америку» відбулася літературна година «Американський казкар ХХ століття», з нагоди 150-тілля від дня народження О.Генрі, американського письменника. Ведуча – Олена Пишнюк за допомогою відеоряду англійською мовою здійснила подорож у життя і творчість цього видатного американського письменника.  Продовженням імпрези став перегляд англомовних фільмів за мотивами творів письменника: «Останній лист» та «подарунок Меггі». Наприкінці фільмів, представник Корпусу Миру – Домінік Хюнзер поспілкувався з присутніми про те, що цікавого та корисного вони винесли з цього заходу.

Зацікавила присутніх і книжкова поличка на тему: «Майстер коротких оповідань», що експонується у ІЦ.