Гостини на історичній Волині

Стало вже доброю традицією у нашій книгозбірні,  у рамках святкування Всеукраїнського дня бібліотек, здійснювати подорожі по нашій красивій Україні. Цього разу ми побували з екскурсією на історичній Волині, зокрема по святинях Рівненщини. Своє знайомство з історичними місцями сусідньої області ми розпочали з відвідин музею Пересопницького Євангелія. Не багато музеїв однієї книги  є у світі. Змістовною була розповідь екскурсовода про подорож Євангелія, на якому Президенти нашої держави складають присягу на вірність державі.

Наступною зупинкою стала Острозька академія, спудеї якої нам провели цікаву екскурсії, розповіли про відомих українців, які свого часу навчалися у її стінах, а також про її історію та сьогодення. Кожен «порядний» старовинний будинок має свої легенди і «жахітлики». Не винятком є і підвали академії про які нам розповів студент четвертого курсу історичного факультету, заодно наш екскурсовод Сашко.

                                                     
Захоплення викликала у нас бібліотека стародруків та рукописів, що знаходиться у академії

Відреставрована церква 17 ст, що діє при академії, вразила усіх присутніх своєю аскетичною красою. Стало доброю традицією у випускників дарувати в храм ікони. До речі, за радянських часів церкву було страшенно сплюндровано, як фенікс піднялася вона з руїни. 

Завітали ми і  до чудової бібліотеки Острозької академії, під розписаним куполом якої гарно працюється студентам та викладацькому складу. Там згодом має зберігатися під скляним ковпаком копія Острозької Біблії.

До речі, студенти працюють не тільки у бібліотеці, а й навчаються та релаксують у чудовому парку, що знаходиться на території академії, біля ставочка зі своєю русалкою. По парку, окрім студентів, вільно гуляють не тільки зграйка диких качок, а й двоє овець.

Цікавою була й екскурсія до гнізда старовинного роду князів-меценатів Острозьких. У князівському замку, де так з любов’ю зберігаються експонати все дихає глибиною століть. Навіть у колодязі, що знаходиться в середині однієї з теперішніх зал живуть летючі миші, що трохи дошкуляють хранителям замку.

Екскурсовод якоюсь таємничою силою перекинула усіх у ті далекі роки, розповіла про долі князів.

Особливо зворушливою, без сумніву, була розповідь про долю красуні-княгині: Гальшки Острозької, яку з  14 років, поза її волею, кілька разів продавали заміж за багатих і старих вельмож. Понад десяток років просиділа вона у високій вежі далеко від дому (вежа чорної дами). А коли після смерті нелюба-чоловіка вийшла,то всі свої статки (біля 10 мільйонів золотих) передала як дар до Острозької академії.

Наступною зупинкою став Межиріцький монастир - духовна святиня православної церкви Московського патріархату.



 
Тут екскурсанти мали змогу схилити голови й коліна перед чудотворною іконою Матері Божої Життєдательниця та попросити у неї заступництва перед Всевишнім.

Поблизу села Гільча є славнозвісне урочище Святого Миколая з чистими, прохолодними джерелами-близнятами у кам’яному гроті. Вважається, що вони не просто громові, а вибиті Божими блискавицями, тому й цілющі. Протягом багатьох століть це джерело є місцем паломництва. Ще повстанці Северина Наливайка втамовували цією водою спрагу і лікували рани.




По дорозі додому, автобус заїхав до каплички джерела святого Миколая. Ми набрали чистої води, дехто насмілився походити босоніж по крижаній джерельній купелі.