Ярослав Івашкевич – відомий польський письменник і громадський діяч, уродженець Вінницької області. Поляк за походженням, добре володів і любив українську мову. У деяких з його творах провідною є українська тематика, зокрема у повістях «Пальміра», «Місяць сходить», «Заруддя», трьохтомній епопеї «Честь і слава», та ін.

У відділі документі іноземними мовами є збірка поезій Івашкевича, перекладена відомими українськими письменниками та перекладачами, такими як М.Бажан, Д.Павличко, В Назарук, Р Радишевський та ін. 

Зацікавила мене одна з поезій, що навіює осінній настрій.

 Jesień i jesienne skrzypki

Brzmią pod wiatru szerokim oddechem,

A skrzypcom odpowiada niewymowny

Namiot nieba pozłocistym echem.

Ja nie powiem: muzyka nic nie wyraża:

Muzyka śpiewa jak syrena

I sypie liśćmi zwiędłymi

Jak w kwartetach Beethovena,

Zżółkłe liście kasztanowe

Uderzają o struny skrzydłami

I wszystko w szeleście i szmerze

Wpada w staw przykryty gwiazdami.

Instrumenty leżą w wodzie,

A struny w wodzie pękają –

Posłuchaj, posłuchaj, młody,

Jak liście jesienne spadają

                   Jarosław Iwaszewicz

Осінь і осінні скрипки

Виграють під вітром урочистим,

А їм відповідає таємничо,

Шатро небес відлунням золотистим.

Не скажу, мовляв, ця музика без сенсу:

В ній сирени спів – п’янкі тенета

Сипле скрізь вона зів’яле листя

Мов Бетховена квартети.

Опадає жовтий лист каштана

Б’є об струни крильми наче з казки

Все вирує в шелестінні й шумі

В став спадає зорями на ряску.

Інструменти під водою,

У воді порвались струни –

Лист осінній над землею лине

Вслухайся, мій друже юний.

Пер. Р Радишевського