Травень…Весна впевнено ступає по зеленому вруну
трави, розсипаючи дрібненькі білі дзвіночки, що мають чарівну назву – конвалія.
У цілому світі славиться вона своєю ніжністю та красою, тонким ароматом.
Конвалія була улюбленою квіткою Лесі Українки,
Карла Брюллова, Олександра Фета, Софії Ковалевської, Олександра Купріна, Петра
Чайковського, Одрі Хепберн.
Наукова назва квітки – Lilium maualis, що у перекладі означає травнева лілія
долин. Дійсно, вона є близькою родичкою лілій. З 1881 року квітку офіційно визнанао лікарською рослиною. З неї
виготовляють відомі краплі Зеленіна – ліки від серцевих недуг.
Перші згадки про конвалію відносяться ще до І ст.
до н. е. Вирощували троянди, левкої та конвалію цю квітку єгипетські садівники.
У 16 ст. садівники Західної Європи вивели навіть різнобарвні: рожеві та червоні
сорти.
У багатьох народів її вважають символом весни.
У давній Скадинавії вона вважалася квіткою богині
сонця, що сходить. На її честь влаштовували свята, запалювали вогнища, її приносили
в жертву богам. Священною вона була і північно-американських індіанців.
Найбільшою повагою вона користувалася і
користується у Франції, де на її честь влаштовуються цілі свята. Конвалією
прикрашають житло і одяг. Вважається, якщо під час танцю закохані обмінюються
букетиками конвалій, з цього часу вони – заручені.
У Англії з покоління у покоління передається про
те, що вона росте на тому місці де казковий Леонард переміг дракона. Своїми
дзвіночками вона видзвонює йому переможний гімн.
А один з давньогрецьких міфів стверджує, що
конвалія – це запашні краплини поту богині Діани, що по хащах втікала від
закоханих фавнів, які хотіли її полонити.
Ми дякуємо матінці-природі, що маємо змогу
помилуватися цим дивом. Але треба не забувати, що конвалія занесена у Червону
книгу.
Немає коментарів:
Дописати коментар