З Новим 2014 роком!

Пчілки-поліглоти вітають усіх з наступаючим  2014 роком!

Нехай Рік Новий принесе у кожну оселю мир, любов і віру. А гривастий коник викреше своїми дзвінкими копитами достаток.

Зичимо у Новому році здійснення усіх мрій та сподівань! 

Світло Різдвяної Зірки

Сьогодні у відділі документів іноземними мовами відкрито виставку «Світло Різдвяної Зірки». На якій користувач може знайти найрізноманітнішу інформацію про святкування Різдва.

1-й розділ має назву «Христос народився – славімо Його». У ньому зібрано Першоджерела: Новий Заповіт, молитви та вірші релігійної тематики англійською, німецькою та польською мовами.

Рядками з поезії Надії Гуменюк «Колядка над Землею білим янголом летить», названо 2-й розділ виставки, де розміщено ноти та тексти колядок  польською, німецькою, болгарською та румунською мовами. Колядки польською мовою можна прослухати також на  CD-носії. Диск має назву «Najpiękniejsze Kolędy polskie».

У 3-му розділі «Різдво крокує по планеті» - література про особливості відзначення свята у США, Мексиці, Німеччині, Польщі, Франції, тощо.

«Найсмачнішим» є 4-й розділ, який має назву «Смакуймо!» тут можна знайти рецепти різдвяних  польських та українських страв англійською та польською мовами.

 5-й розділ «Святкуймо разом!» зацікавить викладачів іноземних мов, адже у ньому вони мають змогу знайти розробки сценаріїв святкувння Різдва.

Запрошуємо усіх переглянути нашу виставку на якій розміщено документи на будь-який смак.

Дарунки святого Миколая

Святого Миколая шанують у багатьох країнах світу. Не винятком є й Україна. У Києві є церква святого Миколая. Існує переказ, що якось подружжя з немовлям пливли по Дніпру у човні. Жінка задрімала й випустила дитину з рук у воду. Дуже плакали батьки й молилися святому Миколаєві аби врятував дитину.                                            

Ікона святого Миколая  у Києві

Дитя знайшлося саме у церкві святого Миколая.

Воно мирно дрімало собі біля ікони Святителя. з тих пір цю ікону почали називати Миколай Мокрий.

Капличка Святого Миколая у с. Гільче

Святе джерело у с. Гільче

Є й джерело цілюще та капличка святого Миколая у селі Гільча (Рівенська область). Багатьох зцілила та свята вода, а особливо тих, хто має проблеми з зором. Тут чотири рази на рік святиться вода. А на Водохреще, в північ, джерело, спокійне перед тим, збурюється. Кажуть, янгол небесний зачіпає його своїм крилом.

Кожну щиру, особливо дитячу, молитву Святитель чує і завжди допомагає. Вночі, коли дітки сплять, він приходить до них разом з янголятами. Для слухняних діток приносить чудові дарунки, ну а для шибеників - різки.
А дорослі молитовно просять  у святого Миколая особливих дарів: міцного здоров’я для родини та лелечих крил для  України.

Цілий місяць у стінах нашої книгозбірні працювала «Фабрика святого Миколая». Студенти та школярі для дітей, обділених долею, збирали іграшки та солодощі. Приємно, що до акції долучилися й працівники нашої книгозбірні. 

Англійська мова у бібліотеці

   Сьогодні в відділі документів іноземними мовами  відбулось відкриття проекту фірми Funmedia “Англійська 123 в бібліотеці».  Даний проект цікавий тим, що він орієнтований на користувачів з різним рівнем мовних навичок: від початкового до середньго. Курс складається з чотирьох рівнів навчання, куди входять діалоги, фільми, пісні та фото-уроки. Адміністратор проекту провідний бібліотекар відділу документів іноземними мовами – Лавренюк М.Ю. підготувала коротке повідомлення про даний курс для бібліотекарів своєї книгозбірні. До участі в навчанні приєдналося багато бібліотекарів, серед них не лише молоді працівники бібліотеки, а й  люди середнього віку, які з задоволенням сіли на «шкільну лаву». Цікавим є те, що кожен учасник який закінчить курс зможе отримати сертифікат про досягнення даного рівня володіння мовою. Спочатку ми тестуємо даний курс на бібліотекарях, а з Нового року запрошуємо усіх бажаючих вивчати англійську мову в бібліотеці.

Ho, Ho, Halloween!

Тричі збиралися студентська молодь, викладачі луцьких вишів, просто бажаючі в ІЦ «Вікно в Америку», аби відзначити  Хеллоуїн – свято темних сил, яке віднедавна стало відзначатися і в Україні.

Першого дня, (у минулу неділю) спільно з представниками Корпусу  Миру весело вирізалися з гарбузів ліхтарі у формі голови зі страхітливими посмішками.

В понеділок ІЦ відвідали студенти Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, факультету романо-германської філології разом із своїм викладачем викладачем Світланою Горбач. Гралися у веселі ігри: діставали яблука із зав’язаними руками із миски з водою, чіпляли із зав’язаними очами ослику хвоста, гадали, тощо. 

В середу, 30 жовтня, керівник центру Олена Пишнюк розповіла  студентам ВНУХТ про історію свята, головні його атрибути (ліхтарик з гарбуза, віник, на якому літає відьма), а також про головних героїв цього свята – відьом, вампірів, скелетів, тощо, у костюми яких переодягається американська молодь. Прозвучала й весела пісенька про Хеллоуїн.

Після розповіді Олени, студенти бавилися, створюючи кросворд, присвячений цьому святові.

Обласний семінар у нашій книгозбірні

Два дні 29-30 жовтня у стінах нашої книгозбірні працює семінар бібліотекарів області. Перед присутніми з вітанням виступили заступник начальника управління культури облдержадміністрації Валерій Дмитрук та директор нашої книгозбірні, заслужений працівник культури України  Людмила Стасюк.

Найрізноманітніші питання розглядаються на ньому. Зокрема, вчора йшлося про правила списання документів, про ведення каталогів та картотек, а також нагальні проблеми бібліотечної справи області.

Від відділу документів іноземними  слово мала головний бібліотекар відділу, керівник інформаційного центру «Вікно в Америку» Олена Пишнюк, яка розповіла про електронні книги, їх використання, переваги та недоліки.

Бібліотекарі, чи не вперше, мали змогу потримати Kindle в руках, спробувати попрацювати з ними. Головною думкою, що проходила через увесь виступ Олени була думка про те, що не може існувати електронна книга окремо від паперової, хоча у США вже є бібліотека, де зберігаються лише електронні книги; ці книги мають лежати поруч.

Зарваниця – святиня українців

4 жовтня ми здійснили подорож до Зарваниці, Маріїнського духовного центру та Рукомиша.

Біля парафіяльної церкви с.Зарваниця

Своє паломництво ми розпочали із  парафіяльної церкви, де знаходиться справжня перлина – оригінал Зарваницької ікони Божої Матері, перед  якою ми мали змогу схилити коліна й попросить захисту та здоров’я для себе та своїх близьких. Історію цього центру духовності нам переповів місцевий священик.

1240-го року, втікаючи від монголо-татарської навали з Києво-Печерської  Лаври, монах, поранений та втомлений,  задрімав біля джерельця. До нього уві сні прийшла Мати Божа. Вона сказала, аби монах напився води з джерельця, що протікало поруч. Інок зірвався (зарвався) зі сну, (від того й пішла назва - Зарваниця), випив води. Важкі рани  його зажили та пройшла втома.  А у чистій, джерельній воді він побачив дивної краси ікону. Монах побудував на тому місці дерев’яну капличку, саме там знайшла своє місце святиня. Згодом цю ікону було поміщено у парафіяльну церкву. Але у 50-ті роки, коли нищилися храми, ікону замурувала у стіну свого дому одна з парафіянок. У спокійні часи святиню було віднайдено і виставлено для поклоніння. Ця ікона є чудотворною, про що свідчать дари від зцілених нею людей (золоті ланцюжки), що висять з обох її боків.

У цій церкві є скульптури роботи Пінзеля, на яких зображено Ісуса Христа на Земній кулі, а обабіч Нього, з обох сторін Мойсей з Законом Божим у руках та Іоанн Золотоуст.

Відвідали ми й Маріїнський (на честь Матері Божої) духовний центр, що знаходиться неподалік від Зарваницької парафіяльної церкви. Всі каплички, церкви, купальня, що тут знаходяться, наповнені любов’ю до Заступниці Небесної.

На тому місці, де монах побачив сон стоїть капличка без дверей, сюди вірячи, через спеціальні отвори, кидають, на папері записані, найпотаємніші побажання і прохання до Матері Божої. Неподалік каплички є Хресна Дорога із стаціями, яку було побудовано кілька років тому на пожертви людей. Знаходиться на території цього духовного центру й шопка, у якій на Різдво проходить справжнє дійство із людьми та живими тваринами, та будиночок Матері Божої, точна копія того, який знаходиться в Італії.

Останньою нашою зупинкою став Рукомиш – ще одне місце паломництва. Тут у скелях, в печерах, де колись жили монахи, знаходяться каплички. Місцина надзвичайно гарна та живописна. Внизу, біля підніжжя цієї гори, знаходиться церква 17 століття, яку свого часу розписував Іван Георгій Пінзель.

Церква в Рукомиші, яку розписував Пінзель

Коли поверталися додому, на душі було ясно і світло, адже це місце, направду, надзвичайно святе. Дуже важливим є й те, що там не запитують  якої ти конфесії та до якої церкви ходиш, а моляться за всіх однаково.

Дивовижний світ бібліотек

Вчора, 1 жовтня, координатор ІЦ «Вікно в Америку», Олена Пишнюк, відвідала студентів бібліотечного факультету ВДУКІМ ім. Ігоря Стравінського аби провести урок-презентацію "Дивовижний світ бібліотек" про найбільші, найкращі та найвідоміші бібліотеки світу. Олена розпочала свою розповідь з історичного екскурсу в давню Ассирію, у бібліотеку царя Ашшурбаніпала. Згадувала й про відому Александрійську бібліотеку, бібліотеку князя Ярослава Мудрого. Цікавою була її розповідь й про сучасні бібліотеки, зокрема про, найбільшу в світі,  бібліотеку Конгресу (США), книгозбірні Німеччини, Данії, Білорусії.
Наприкінці зустрічі, студенти почитали вірші про книгу та бібліотеку.

Герої книг привітали бібліотекарів з нагоди професійного свята!

Шановні колеги, хранительниці знань та мудрості!
Пчілки-поліглоти вітають усіх бібліотекарів із  ВСЕУКРАЇНСЬКИМ ДНЕМ БІБЛІОТЕК та святом Віри, Надії, Любові і матері їх Софії! Нехай ці, найбільші на землі чесноти, будуть завжди поряд вас. Творчого горіння вам, нових ідей, і хороших читачів!

Сьогодні, з нагоди професійного свята, нашу книгозбірню відвідали герої книг (студенти Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки), аби привітати з днем бібліотек.

Вони провели навіть  маленький рицарський турнір, присвячений її величності, книзі.

Він бачив серцем

23 вересня в ІЦ «Вікно в Америку»,  для студентів ВТ НУХТ,  відбулася музична година «Він бачив серцем», присвячена видатному американському джазовому музикантові  та співакові - Рею Чарльзу. Його ще за життя називали «генієм», хоча генієм  він себе ніколи не вважав, а говорив, що просто добре робить свою справу.

 Рей Чарльз, у світі джазу, відомий як  засновник стилю «соул», вражаючим є і його творче довголіття та працездатність. За 58 років своєї музичної кар’єри, він співак дав  понад  10 000 концертів, а записані ним платівки і отримані нагороди важко перелічити, одних  «Греммі» було 13.

Ведуча імпрези - Олена Пишнюк, керівник інформаційного центру  «Вікно в Америку»,  розповіла присутнім про не легкий життєвий шлях Рея Чарльза – від злиденного життя у бідній афроамериканській родині , двадцятилітньої наркозалежності – до верхніх сходинок шоу бізнесу та визнання у цілому світі.

 Захід було проілюстровано слайдопоказом та відеороликами пісень Рея Чарльза.

Книгозбірня привітала представників міні-сесії Європейського молодіжного парламенту

12-13 вересня на базі нашої книгозбірні відбулася міні-сесія Європейського молодіжного парламенту. З цієї нагоди бібліотеку відвідали гості не тільки з різних регіонів України, а й з Білорусії, Португалії. Окрім того, у міні-сесії взяли активну участь  учнівська та студентська молодь нашого міста.

Міні-сесія розпочалася 12 вересня конференцію, у якій було зареєстровано  понад 85  делегатів. Всіх учасників було розділено на чотири комітети: "TRAN", "DROI", "ENVI", "CULT". Кожен з комітетів ортимав окрему проблему для обговорення. Під час гарячих дискусій, що проходили англійською мовою, молодь шукала шляхи вирішення цієї проблеми.

У відділі документів іноземними мовами молодь працювала над економічними проблемами, а у ІЦ "Вікно в Америку" - над проблемами культури. Кожен з комітетів затвердив свою резолюцію.
Наступного дня відбулися дебати, на яких кожен з представників комітетів захищав свою резолюцію.
Біліотекарі радо приймали молодь у стінах книгозбірні. Приємно, що підростаюче покоління не є байдужим, адже йому розбудовувати у майбутньому нашу державу.

Вереснева зустріч у ІЦ "Вікно в Америку"

Веселий шкільний дзвінок покликав учнів у чарівний світ знань, а викладачів загальноосвітніх шкіл області - підвищити свій кваліфікаційний рівень.
10 вересня  в  ІЦ "Вікно в Америку" зустрілися вчителі англійської мови зі всіх куточків Волині, щоб ознайомитися з новітніми технологіями та книжковим фондом центру.

Його керівник Олена Пишнюк здійснила коротеньку й цікаву віртуальну подорож у історію та сьогодення ІЦ, ознайомила з його ресурсами, запросила до співпраці.

Зацікавленість у гостей викликали аудіокнига "Гаррі Поттер", настольні ігри, які дають змогу не традиційно вивчати англійську мову, та електронні книги.

По закінченні зустрічі, Олена ознайомила викладачів і з виставкою плакатів, приуроченою до трагедії, що відбуласч 11 вересня у Нью-Йорку.

ЇЇ слово знає цілий світ

Минуло сто років від тоді, як 1 серпня у грузинському місті Сурамі перестало битися серце Лесі Українки, геніальної письменниці, перекладача, фольклориста, що стільки літ поспіль працюючи на літературній ниві, вела непримириму боротьбу з тяжкою недугою. «Лесі не стало, возносилась гінко слава за словом її навздогін!», - написав у своїй поезії волинський письменник Василь Гей. 

Письменниця, досконало володіючи грецькою, англійською, латиною, французькою, польською  та німецькою мовами, робила переклади творів Гомера, Данте, Шекспіра, Байрона, Гюго, Гейне, Міцкевича.  Олена Пчілка, задля збагачення української культури, всіляко заохочувала Лесю Українку та її оточення, учасників гуртка «Плеяда», до перекладів творів іноземних письменників. На жаль, праця Лесі Українки у царині перекладів ще не достатньо вивчена. Відомо, що до ранніх перекладів, зроблених письменницею належить уривок з поеми Міцкевича «Конрад Валенрод», опублікований в «Зорі» 1887 року.

Твори Лесі Українки перекладено багатьма мовами світу.

У відділі документі іноземними мовами поезії у перекладі англійською, німецькою, білоруською, грузинською, польською мовами. Їх користувачі можуть знайти на книжковій виставці «ЇЇ слово знає цілий світ», приуроченій до сумної річниці.

Зиґмунд Сєраковький - "Українець з правого берега Дніпра"

Годиною історичного портрету «Українець з правого берега Дніпра» бібліотека вшанувала пам’ять про видатного друга, соратника Тараса Шевченка по засланню Зиґмунда Сєраковського, якому Кобзар присвятив теплі, сповнені щирої приязні рядки:

 "Подай же руку козакові

І серце чистеє подай!

І знову іменем Христовим
Ми оновим наш тихий край!"

Зиґмунд Сєраковський побачив світ 30 травня 1826 року в селі Лісовому, нині Маневицького району, на Волині, у польській шляхетській родині з багатими патріотичними традиціями. Коли хлопчик був ще зовсім дитиною, його батько – Ігнаций, зник безвісти, приєднавшись до польського повстання 1830-31 рр. По закінченні   Житомирської гімназії, навчався у Петербурзькому університеті. Ще у студентські роки проявилися його лідерські здібності. Після арешту 1848 року потрапив до Окремого Оренбурзького корпусу, в пекельне безмежжя солдатської муштри та паличної дисципліни, де й заприятелював із Кобзарем.

Коли в січні 1863 року в Варшаві вибухнуло повстання проти російської тиранії, яке тривало 16 місяців, капітан російського Генерального штабу Зиґмунд Сєраковський кинув службу і очолив сміливців, котрі змагалися з імперією. Очевидно знав, що не вистачить сил подолати цього монстра, проте не міг не бути поряд товаришів, що трагічно йшли з життя. Польський патріот взяв собі псевдонім Доленга. Тяжкопораненого, його було взято у полон і страчено через повішення у м. Вільно (нині Вільнюс) 28 червня 1863 року, рівно 150 літ тому.

Ведуча – завідувач відділу документів іноземними мовами О.Кириченко розповіла присутнім про блискучу кар’єру Сєраковського  - від рядового лінійного батальйону в пустельних степах Мангишлаку – до значної міністерської посади.

Директор нашої книгозбірні, Заслужений працівник культури України вела мову про те, що цією імпрезою бібліотека перегорнула ще одну, незнану сторінку зв’язків Тараса Шевченка з Волинню, висловила сподівання, що до 200-річчя від дня народження Кобзаря, працівниками відділу документів іноземними мовами й надалі досліджуватиметься його культурне оточення серед польської еліти.

Імпрезу було проілюстровано слайдопоказом про життя Зиґмунда Сєраковського та його дружбу з Шевченком.