Людина із Задзеркалля

Людиною із Задзеркалля, - можна назвати англійського письменника, філософа, логіка, священика та фотографа Льюїса Керрола. Його справжнє ім’я Чарльз Латвідж Доджсон. Через багато білих плям у біографії письменника, існує термін «Міф Керрола».

Найбільш відомими творами письменника є «Пригоди Аліси в Країні Чудес» («Alice’s”Adventures in Wonderland»), «Пригоди Аліси у Задзеркаллі» («Through the Looking-Glass»), а також поеми «Полювання на Снарка» («The Hunting of the Snark») і «Бурмоковт»(«Jabberwocky»)
Фантазія, логіка та легкість у грі слів, якою вирізняються твори письменника, викликають зацікавлення у широкого кола читачів: від дітей – до літературної еліти. Його творчість вплинула на багатьох митців, навіть утворилися цілі спільноти, присвячені отриманню естетичного задоволення, сприянню поширення творів і дослідженню життя автора в багатьох країнах світу, зокрема Північній Америці, Японії, Новій Зеландії та ін.

«Людина із Задзеркалля», - має назву книжкова виставка, що відкрилася днями у відділі документів іноземними мовами. Вона посвячена 200-річчю від дня народження Люїса Керрола. Тут зацікавлений читач може знайти інформацію про письменника, його твори, зокрема «Аліса в Країні чудес», переклади російською (В.Набокова) та польською мовами.

Перший снігопад

Oh the weather outside is frightful

But the fire is so delightful

Since we’ve no place to go

Let it snow, let it snow, let it snow

                                     Frank Sinatra

Перші цьогоріч великі сніги!

 Бібліотека як Fata morgana сіріє на їх тлі. Замріяно та заворожено хитають зеленими вітами ялини - справжня варта книгозбірні. Їм не дуже хочеться скидати з плечей розкішні білі шати. Хизується своєю красою струнка берізка, що вкрила свої довгі коси  мереживним палантином. 

Теплим, пухнастим килимом сніг огорнув сходи бібліотеки, аж не хотілося зранку порушувати таку тиху та спокійну красу!

Обкутав сніг теплим пледом і погруддя 

Олени Пчілки - берегині нашої книгозбірні .

                    Доброго дня, Ольго Петрівно! 
                         З першим сніговієм Вас!

Вітаємо усіх з Богоявленням!

Нехай свята Хрещенська вода очистить наші душі і серця, щоб ми могли дивитися на світ ясними очима дітей без злоби і заздрощів!
Нехай Господь нам дарує міцне здоров'я і Своє благословення!
Христос хрестився!
В річці Йордань!

Прижиттєві видання Генрика Сенкевича

Генрик Сенкевич – видатний польський письменник, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури, автор всесвітньовідомих історичних романів «Quo Vadis», «Ogniem i mieczem», «Potop», «Pan Wolodyjowski », та ін.

Можна сказати, що він був улюбленцем долі. Життя його було наповнене подорожами, визнанням сучасників. Бог подарував йому талант письменника. Який Сенкевич не втратив, адже міг стати пристойним лікарем, що було більш престижно на той час.  Навпаки своєю працею потроїв Божий дар. Романи письменника, зокрема «Quo Vadis», перекладено на  51 мову.

 У фонді відділу документів іноземними мовами Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки є  романи Генрика Сенкевича не тільки польською, а й англійською мовами.

 Цікавими є прижиттєві видання письменника, які  відділ документів іноземними мовами отримав у подарунок від митниці. Зокрема, 1,2,3 томи роману «Potop»; роман «Pan Wolodyjowski та 1 і 2 томи роману «Ogniem i mieczem», що вийшли в Варшаві у видавництві Nipolita Wawelberga  1897 року.

Цікавим є те, що на кожній книжці зазначено: «Дозволено Цензурою. Варшава 7 марта 1897 года»


Sienkiewicz H. Pisma Henryka Sienkiewicza/ H.Sienkiewicz. - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897-1897.
   T.I.: Ogniem i mieczem.  - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897. -308s. 

Sienkiewicz H. Pisma Henryka Sienkiewicza/ H.Sienkiewicz. - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897-1897.
   T.II.: Ogniem i mieczem.  - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897. -296s. 
Sienkiewicz H. Pisma Henryka Sienkiewicza/ H.Sienkiewicz. - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897-1897.
   T.III.: Potop.  - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897. -312s. 
Sienkiewicz H. Pisma Henryka Sienkiewicza/ H.Sienkiewicz. - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897-1897.
   T.IV.: Potop.  - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897. -391s. 

Sienkiewicz H. Pisma Henryka Sienkiewicza/ H.Sienkiewicz. - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897-1897.
   T.V.: Potop.  - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897. -278s. 

Sienkiewicz H. Pisma Henryka Sienkiewicza/ H.Sienkiewicz. - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897-1897.
   T.VI.: Pan Wolodyjowski: Powiesc historyczna.  - Warszawa: Naklad Hipolita Wawelberga, 1897. - 400s. 

Феномен Старого Нового року

Що ж це таке Старий Новий рік?

Це свято Нового року за старим стилем (Юліанським календарем) відзначають тільки слов’янські народи: українці, росіяни, білоруси, серби, чорногорці, а також грузини, і швейцарці в окремих регіонах країни.

В Україні  з ним пов’язано ряд цікавих дійств. Вечір з 13 на 14 січня називається Маланка, на честь знатної римлянки Маланії, що з юних літ своє життя присвятила Ісусу Христу. Цей день ще називається щедрий вечір або багата кутя, адже на столі має бути кутя і 13 страв з м’яса, молока, риби, птиці. Усе те, що заборонялося вживати під час посту. 

Вважається, що сни у ніч на новий рік є віщими, окрім того, гадання справджуються. Дуже часто дівчата, віддаючи данину традиціям, ворожили, виглядаючи свого судженого.

Цього вечора від хати до хати 

ходять «перебиранці», що водять за собою «козу», співають щедрівки та  віншують з Новим роком, бажаючи господарям достатку, добробуту, гарних врожаїв та приплодів худоби.

14 січня – перший день Старого Нового року. Зранку, ще до сходу сонця, бігають по домівках хлопчаки і посівають житом та пшеницею. Вважається, чим більше фінансово задобриш посівальника, тим щасливішим і багатшим буде у тебе рік. Поганою прикметою є, коли у дім зайде першою жінка, тому господарі здавна запрошували хлопчаків, аби прийшли до хати зранку і, посіваючи, віншували:

            Сію, вію, посіваю!

З Новим роком вас вітаю!

Сійся, родися,

Жито, пшениця і всяка пашниця!

На щастя, на здоров’я, на Новий рік!

Щоб родило краще як у той рік!

Різдвяний дух огортає кожен дім

На столі свята вечеря,

Вся родина за столом.

Відчиняє ангел двері

Позолоченим крилом.

Благу вість повідомляє

Про народження Христа!

В хаті казка розцвітає,

Душу гріє доброта.

                 Н.Гуменюк

Завтра Святвечір! Янгол Божий сповістить нас про народження Божої Дитини! 
Взагалі, Різдво є найулюбленішим святом в Україні. Ми відчуваємо духовне оновлення і неймовірну радість! Особливо його любить малеча, адже у оселі приходить коляда!

Для мене Різдво є особливим, бо пахне дитинством, кутею і сіном. Пригадуються мені великі кучугури снігу, і ми – дітвора бігаємо від хати до хати. Не даремно ж цілий місяць напередодні вчили колядки і віншування.

А ще Різдво для мене – Святвечір у батьківській хаті, молоді тато і мама, бабусі, заборона  їсти до першої зірки, очікування її.

З появою першої зірки тато заносив у хату дідух (сніпок з соломи), який ставив у куток під ікони і в’язку сіна – під стіл. Мама застеляла білим обрусом стіл, на чотири кінці якого клала часник. Бабуся приносила струшлю (сплетений калач) і ставила у центр столу, далі приносилася кутя і дванадцять страв з квасолі, капусти, картоплі, риби.Обовя'зково на стіл ставилася тарілка для випадкового гостя. Запалювалася свіча.
Після молитви сідали за стіл вечеряти. А далі хата повнилася колядками, адже на Святвечір ходити по хатах не годилося, колядували вдома.
По вечері страви не прибиралися, бо казала бабуся, що вночі обов'язково прийдуть на гостину душі рідних.

Ці світлі спогади щороку мене огортають перед світлим і пречистим Різдвом.

Тож нехай у кожну домівку маленький Ісусик принесе мир, добро, злагоду, любов і Різдвяний Дух. Аби ми могли з радістю сповістити: " ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!", - і відповісти: "СЛАВИМО ЙОГО!"

Колядки - код сивої давнини.

 Вважається, що колядки – то народні пісні, що дійшли до нас з язичницьких часів, а коляди – пісні, що славлять народження Сина Божого.

За язичницькими віруваннями, день зимового сонцестояння (або свято Коляди чи Коротуна) святкували 21 грудня. Язичники вважали, що саме тоді змій Коротун з’їдав сонце, а всесильна богиня Коляда у дніпровських водах народжувала маленького Божича – нове світило. Вони своїми піснями намагалися прогнати змія і захистити новонароджене сонце. Наші пращури ходили від хати до хати, повідомляючи радісну новину, носили з собою зображення нового світила. Ці пісні стали називати колядками.

Чи не нагадує ця традиція сьогоднішній день, коли колядники веселими ватагами бігають від хати до хати, славлячи новонароджене Святе Немовля. Адже, з прийняттям православ’я, в Україні з’явилися нові традиції, які тісно переплелися з давніми дохристиянськими віруваннями, з’явилися і нові пісні – коляди, що славлять новонародженого Ісуса Христа.

З часом народні коляди було покладено на ноти такими відомими композиторами М. Лисенко, М.Леонтович, С. Людкевич та ін.

Сучасні коляди мають авторів музики і слів, нові музичні інтерпритації, ритми. Як, наприклад пісня «Коляда-колядка» на музику і слова сучасного талановитого пісняра зі Львова П.Табакова.